“ | "Коли я стану королевою, я створю новий порядок." ― Реніра Тарґеріен до Рейніс Тарґеріен | ” |
Королева Рені́ра Тарґе́ріен (інший варіант вимови — Рейні́ра, англ. Rhaenyra Targaryen) — донька та єдина жива дитина короля Вісеріса I Тарґеріена та Еми Арін. Вона оскаржує претензії свого однокровного брата Еґона II на престол, узявши титул королеви андалів, ройнарів і перших людей, володарки Семи королівств та захисниці царства. Також Реніра є вершницею дракониці на імʼя Сайракс.
Життєпис[]
Передісторія[]
Реніра — донька і єдина жива дитина короля Вісеріса I та Еми Арін. Вона літає верхи на дракониці Сайракс.
Дім Дракона: Сезон 1[]
Реніра повертається до Королівської Гавані після верхової їзди на Сайракс та відвідує свою матір Ему, яка вагітна. У той час як Реніра не в захваті від перспективи мати власних дітей, її мати нагадує їй про її обов’язок як принцеси та про те, що дитяче ліжко є полем битви для королівської жінки. Пізніше Реніра зустрічає свого дядька Деймона в тронній залі, де він дарує їй подарунок, придбаний під час його недавньої подорожі: намисто з валірійської сталі.
Пізніше того ж вечора Реніра та її подруга, лейді Алісент Хайтауер, проводять час у богогаю, де Реніра сподівається, що ще ненароджена дитина її матері буде хлопчиком, заради щастя свого батька, Вісеріса I, ігноруючи зауваження Алісент про те, що син-спадкоємець змістить її в черзі престолонаслідування.
Реніра присутня в королівській ложі, коли її батько розпочинає Турнір спадкоємця, де він оголошує, що Еми почались пологи. Реніра та Алісент заінтриговані новим претендентом на турнірі, сером Крістоном Коулом, після його перемог над лордом Бормундом Баратіоном та іншим Баратіоном. Реніра стає свідком двобою між сером Крістоном і її дядьком, принцом Деймоном, у якому Крістон виходить переможцем. Потім він просить у Реніри її прихильності. Вона кидає йому лавровий вінок і бажає Крістону удачі в продовженні турніру. Але згодом, приблизно на середині турніру глядачам у королівській ложі повідомляють про смерть королеви Еми під час пологів.
Кілька днів потому королівський двір збирається біля міських стін Королівської Гавані для похорону Реніриної матері, Еми, та її малолітнього брата, принца Бейлона. Реніра гірко розмірковує своєму дядькові, Деймону, чи її батько нарешті знайшов щастя за ті кілька годин, які прожив Бейлон, і нарікає, що вона ніколи не зробить свого батька по-справжньому щасливим, оскільки вона не син. Потім вона підпалює похоронне багаття своєї матері та брата, наказавши Сайракс «Дракаріс».
Після того, як Вісеріс позбавив спадщини Деймона, він викликав Реніру до святині Балеріона, в підземеллі Червоного замку. Реніра здивована, адже батько не говорив з нею з похорону її матері, і ще більше дивується, коли він питає в неї, що вона бачить коли дивиться на драконів. Реніра відповідає, що бачить їхню сімʼю; за її словами, Тарґеріени завжди були ближчі до богів, ніж до людей, але це все через їх драконів. Вісеріс попереджає Реніру, що дракони – це сила, з не варто грати людям; ця сила занапастила Валірію і цілком може знищити їхню родину, якщо вони не памʼятатимуть уроки історії. Вісеріс впевнений, що будь-який король чи королева мають це розуміти.
Коли його слова доходять до Реніри, Вісеріс вибачається за те, що витратив роки, чекаючи на народження сина, коли в нього вже був гідний спадкоємець в особі доньки. Він вірить, що Реніра буде великою королевою, а Деймон не створений для корони. Вісеріс також розповідає Ренірі таємницю, відому лише членам їхньої родини: при вторгненні у Вестерос Еґоном Завойовником рухали не лише амбіції та жадоба влади. Також, подібно до того, як Дейніс Тарґеріен передбачала кінець Валірії, Еґон передбачив кінець світу людей, який почнеться з жахливої зими, що прийде з далекої Півночі. Еґон бачив непроглядну темряву, з якою повинен битися весь Вестерос, і щоб світ людей уцілів, на Залізному троні повинен сидіти Тарґеріен, король чи королева, досить сильний, щоб обʼєднати королівство проти холоду та темряви. Еґон назвав свій сон «Піснею про лід і вогонь», і з часів Еґона ця таємниця передається від королів до спадкоємців, щоб Вестерос був готовий, коли зло, передбачене Еґоном, обрушиться на людство. Через деякий час дворянство королівства присягає на вірність Вісерісу та Ренірі, і Реніру офіційно називають принцесою Драконокамінською.
Минає шість місяців з моменту смерті королеви Еми. Під час засідання малої ради розгніваний лорд Корліс Веларіон повідомляє, що Триархія вже потопила чотири вестероські кораблі, включаючи один під прапором Веларіонів, тому він має намір захопити Крокуючі Камені і знищити Крагаса Драхара, більш відомого як Годувальник крабів. Однак король Вісеріс не хоче розпочинати війну з Триархією, яку підтримують вільні міста. Він повідомляє, що вже відправив послів у Пентос та Волантіс для переговорів. Реніра, яка стежила за ходом обговорення, пропонує надіслати на Крокуючі Камені драконових вершників. Проте її пропозицію не сприймають серйозно, а батько наказує серу Харолду разом із Ренірою вибрати нового лицаря Королевої гвардії.
Реніра помітно нудьгує, поки сер Харолд знайомить її з лицарями, які сподіваються приєднатися до Королівської гвардії. З усіх лицарів вона вибирає сера Крістона Коула, оскільки він має реальний бойовий досвід. Правиця короля Отоу Хайтауер пропонує взяти іншого претендента, більш вигідного з політичного погляду. Однак Реніра залишається при своїй думці і вважає, що її батька повинні захищати справжні лицарі, а не учасники турнірів, які не мають жодного уявлення про битви.
У Великій септі Алісент і Реніра розмовляють одне з одною. Алісент каже їй, що в цьому місці вона почувається найближче до своєї матері, і що Реніра повинна спробувати наблизитися до своєї. Вони стоять навколішки перед запаленими свічками і разом моляться. Алісент дає Ренірі кілька порад про те, як знову зблизитися з батьком.
Реніра здалеку спостерігає за своїм батьком, який ходить у саду з Лейною Веларіон. Рейніс Тарґеріен відкрито заявляє Ренірі, що якщо у новому шлюбі у її батька народиться син, лорди Вестероса чекатимуть, що на трон зійде він, а не Реніра. У відповідь Реніра каже, що створить новий порядок, коли стане королевою. Рейніс нагадує, що лорди Вестероса мали можливість на Великій раді призначити королеву, але ті відкинули такий шанс. Реніра з глузуванням зазначає, що відкинули саме Рейніс, Майже Королеву, і на відміну від неї, верховні лорди вже схилили перед Ренірою коліно. Проте Рейніс попереджає Реніру, що чоловіки швидше завдадуть вогню державі, ніж дозволять жінці зійти на Залізний трон.
Під час засідання малої ради Вісеріс і Реніра дізнаються від Старійшини Драконохранителів, що Деймон викрав яйце дракона з Драконового Лігва, і саме те, яке Реніра вибрала для свого брата Бейлона. Незважаючи на те, що їй не дали дозволу піти на Драконовий камінь, Реніра летить туди верхи на Сайракс, щоб переконати Деймона відмовитися від драконового яйця та залишити замок. Їй вдається повернути яйце без кровопролиття, але не вдається змусити Деймона покинути Драконячий Камінь. Коли Реніра повертається до Королівської Гавані, Вісеріс сердито дорікає їй за те, що вона покинула місто без дозволу й поставила себе під загрозу, хоча він вважає її єдиною людиною, яка змогла отримати яйце без кровопролиття. Вісеріс наполягає, що оскільки Реніра є його єдиним спадкоємцем, рід Таргарієнів є вразливим, і хоча він наполягає на тому, що він не змінить статус Реніри як своєї спадкоємиці, навіть якщо його нова дружина народить йому синів, він повинен забезпечити продовження роду Тарґеріенів.
Наступного ранку на засіданні малої ради Вісеріс оголошує про свій намір одружитися з лейді Алісент Хайтауер, що викликає лють і огиду у Реніри, їй боляче через те, що її батько та подруга приховували це від неї.
Через три роки стосунки Реніри зі своїм батьком і Алісент, теперішньою королевою Семи Королівств, зіпсувалися і тепер вона не бажає слухати жодного з них. Вона відвідує королівське полювання зі своєю родиною, щоб відсвяткувати другий день іменин свого зведеного брата, принца Еґона Тарґеріена. У таборі лорд Джейсон Ланістер робить їй пропозицію, але вона відмовилася. Потім вона вступає в стислу конфронтацію зі своїм батьком, розуміючи, що він має намір видати її заміж за одного з дворян Вестеросу, через що вона втікає в Королівський Ліс. Сер Крістон Коул вирушає за нею, і вона розмірковує, чи справді королівство прийме її як королеву.
Jaehaerys I Targaryen "Jaehaerys the Conciliator" Мертвий |
Alysanne Targaryen Мертва | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Aemma Arryn Мертва |
Viserys I Targaryen Grandson of Jaehaerys I Мертвий |
Alicent Hightower Мертвий |
Daemon Targaryen Grandson of Jaehaerys I Uncle and husband of Rhaenyra Мертвий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Daemon Targaryen Grandson of Jaehaerys I Uncle and husband of Rhaenyra Мертвий |
Rhaenyra Targaryen "Queen Rhaenyra, First of Her Name" Мертва |
Aegon II Targaryen Файл:Aegon II shield icon.png "Aegon the Usurper" Мертвий |
Aemond Targaryen Мертвий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Aegon III Targaryen "Aegon the Dragonbane" Мертвий |
Viserys II Targaryen Мертвий | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цікаві факти[]
- ↑ "Другий його імені"