"Принц-пройдисвіт" — другий епізод першого сезону серіалу Дім Дракона. Загалом це другий епізод серіалу. Прем’єра відбулася 28 серпня 2022 року на HBO та HBO Max. Його сценарій написав Райан Кондал, а режисером став Грег Яйтанес.
Короткий опис[]
Рейніра виступає на Малій раді. Візеріса закликають одружитись вдруге, щоб убезпечити спадкоємство. Деймон повідомляє про свої наміри.
Синопсис[]
На Крокуючих Каменях[]
Триархія страчує вестероських моряків.
На пляжі одного з островів принц-адмірал військ Тріархату Крагас Драхар страчує вестероських моряків, які зазнали корабельної аварії, прибиваючи їх до стовпів на пляжі, щоб вони або потонули, або були повільно з’їдені заживо крабами, затягнутими припливом.
В Королівській Гавані[]
Мала рада обговорює заміну Ріама Редвайна і Крокуючі Камені.
Поки король Візеріс і його мала рада обговорюють нещодавню смерть сера Ріама Редвайна, лорд Корліс Веларіон вривається в зал засідань, розлючений тим що сили Триархії вже потопили чотири кораблі Вестеросу, у тому числі один із флоту Веларіонів і вимагає вжити заходів, наполягаючи на тому, що він має отримати дозвіл використовувати Королівський флот, щоб розчистити Крокуючі Камені. Сер Отто Гайтавер і лорд Лайман Бісбері сперечаються проти початку війни з Вільними містами, які фінансують окупацію Драгара, тоді як Візеріс пояснює, що він відправив посланців до ворогів Триархії в Пентос і Волантіс з перспективою союзу проти їх спільного ворога, але Корліс заперечує, що подальша бездіяльність лише зміцнить віру Вільних Міст у те, що Візеріс слабкий, про що свідчить той факт, що він нічого не зробив, щоб припинити незаконне захоплення Деймоном на Драконового Каменю вже протягом майже півроку. В розмову включається Рейніра, припускаючи що флот Веларіонів, за підтримки вершників-драконів Таргарієнів міг би легко повернути Крокуючі Камені (пропозиція, яку схвалює Корліс), але за наполяганням Отто Візеріс відхиляє її пропозицію та посилає її з сером Гаррольдом Вестерлінгом, щоб розглянути перспективу заміни для сера Ріама.
Рейніра оглядає кандидатів в Королівську Гвардію.
У Фортеці Мейгора Рейніра спостерігає як сер Гаррольд представляє різних лицарів, які претендують зайняти місце сера Ріама в Королівській Гвардії. Рейніра зневажливо ставиться до більшості з них, запитуючи Гаррольда, чи хтось з них приймав участь у справжніх боях, а не просто приймав участь у турнірах. Єдиним таким кандидатом є сер Крістон Коул, який пояснює що раніше воював з дорнськими рейдерами; незважаючи на протести Отто, що слід вибрати більш політично цінного кандидата, Рейніра наполягає на тому, що хоче, щоб її батька захищав лицар, який дійсно може битися, і обирає Крістона на вакансію.
Візеріс розмовляє з Алісентою.
У своїх особистих покоях Візеріс розмовляє з Алісентою Гайтавер, розмірковуючи над моделлю Валірії, висловлюючи свої надії спробувати зрівнятися зі славою старої Валірії. Згодом вони починають розмовляти про Рейніру і Візеріс визнає, що не знає, як розмовляти з донькою після смерті її матері Емми. Алісента радить Візерісу провести більше часу з Рейнірою, щоб подолати розрив (хоча вона визнає, що не згадувала Рейнірі про свої розмови з Візерісом, боячись її реакції). Алісента дає таку саму пораду Рейнірі, коли вони йдуть молитися у Великій септі.
Візер, Корліс та Рейніс обговорюють потенційний шлюбний союз.
Пізніше вдень у садах Червоного Замку Візеріс зустрічається з Корлісом та його дружиною, принцесою Рейніс Таргарієн; Візеріс і Корліс обмінюються вибаченнями за свої лаконічні слова в залі малої ради, але Корліс повторює свою пораду не дозволяти Вільним Містам вважати Візеріса слабким, по-перше, завдавши удару у відповідь на Крокуючі Камені, а також через шлюб між Візерісом та їхньою донькою Лейною, об'єднавши драконів дому Таргарієнів і флот дому Веларіонів, щоб довести силу свого правління. Візеріс побоюється нового шлюбу так швидко після смерті Емми, але Рейніс нагадує йому, що від нього очікують, що він одружиться повторно та народить більше спадкоємців, щоб зміцнити свій рід. Рейніра повторює ту саму пораду, і великий мейстер Меллос також підтримує об’єднання, зауважуючи, що це дуже допоможе усунути розрив між Домами Таргарієнів і Веларіонів, залишений Великою Радою 101 ПЗ, хоча Отто не приховує люті від амбіцій Корліса.
Візеріс прогулюється з Лейною.
Наступного дня Рейніра та Рейніс спостерігають з балкона Червоного Замку як Візеріс гуляє з Лейною. Візеріс відчуває очевидний дискомфорт від можливого одруження з дитиною, тоді як Лейні більше цікаво почути про досвід Візеріса як останнього вершника Балеріона, а також розмірковувати про місцеперебування Вхагар. Рейніс прямо каже Рейнірі що якщо Візеріс народить сина, кого б її батько не взяв за дружину, люди Вестероса сподіватимуться, що цей син стане його спадкоємцем, а не Рейніра. Рейніс зазначає, що, враховуючи її власний відхід, чоловіки Вестероса не приймуть жінку на Залізний трон.
Драконохранитель доповідає малій раді щодо викрадення Деймоном яйця дракона.
Пізніше того вечора Візеріс приватно вечеряє в компанії Алісенти, де вона співчуває йому через його небажання весілля з новою королевою та дарує йому відремонтовану модель дракона для його мініатюри Валірії. Отто перериває трапезу, щоб повідомити королю, що він скликав екстрене засідання малої ради. На зустрічі присутній один із Хранителів Драконів, який повідомляє Візерісу, що з Драконового лігва вкрали яйце. Винуватцем є не хто інший як Деймон, який залишив послання, в якому оголосив про свій намір взяти свою коханку Місарію як другу дружину, легковажно запросивши свого брата та раду прийти на весілля, і оскільки Місарія зараз вагітна, Деймон хоче покласти яйце дракона в колиску немовляти відповідно до традиції Таргарієнів. Візеріс, розгніваний останнім проявом зухвалості свого молодшого брата, заявляє про свій намір повернути Драконовий Камінь у Деймона, але Отто наполягає, що король не може ризикувати собою, попереджаючи, що Деймон непередбачуваний і укріпив острів і замок своєю приватною армією = золотими плащами, і зголосився очолити зусилля з вигнання Деймона з Драконового Каменю. Рейніра також розлютилася, коли дізналася, що яйце, яке вкрав Деймон, було тим, яке вона вибрала для свого молодшого брата Бейлона. Перед тим, як відправитися в Драконяний камінь, Отто зустрічається з Алісентою наодинці і закликає її продовжувати зв'язки з королем.
Візеріс шукає поради у Ліонеля.
Після того як Отто від'їздить на Драконовий Камінь, Візеріс зустрічається з лордом Ліонелем Стронгом, щоб отримати неупереджену думку щодо можливого шлюбу з Лейною Веларіон. Хоча Ліонель визнає дискомфорт Візеріса через одруження з дитиною, він додає, що зміцнення альянсу з домом Веларіон могло б пом’якшити озлобленість Корліса через рішення Великої ради, об’єднати останніх нащадків Валірії та забезпечити Короні доступ до флоту Веларіонів, якщо ситуація в Крокуючими Каменями переросте у відкриту війну. Зустріч перериває великий мейстер Меллос, який повідомляє Візерісу про неочікувану подорож Рейніри на Драконовий Камінь і що вона вже повернулась звідти.
Візеріс говорить з Рейнірою.
Королівська гвардія супроводжує Рейніру до покоїв її батька, де він сердито дорікає своїй доньці за те, що вона втекла без його дозволу та ризикувала своїм життям, хоча він визнає, що лише вона могла отримати яйце та безкровно покінчити з ситуацією з Деймоном. Деякий час вони говорять про Емму, Візеріс зауважує, що Рейніра багато чого успадкувала від неї, перш ніж неохоче порушити тему можливого повторного шлюбу. Візеріс наполягає, що він не може замінити Емму, але якщо його спадкоємицею буде лише Рейніра, якщо з нею щось станеться, дому Таргарієнів прийде кінець, і хоча Візеріс наполягає, що він не замінить Рейніру як спадкоємця, навіть якби його нова дружина стала дати йому синів, він повинен забезпечити продовження їх роду.
Наступного ранку на засіданні малої ради Візеріс заявляє про свій намір одружитися з Алісентою Гайтавер. Тільки Отто виглядає задоволеним рішенням короля; решта малох ради стоять у мовчазному шоці, а Алісента відводить очі від Рейніри. Розлючений цією останньою образою його родини, Корліс йде геть з кімнати. Рейніра слідує за ним, відчуваючи огиду та боляче через те, що її батько та подруга приховували це від неї.