 |
|
- "Бейлон Хоробрий, вершник Вейґар, спадкоємець Залізного трону… помер від розриву живота. Боги мають темний гумор."
- ―Вісеріс I Тарґеріен
Принц Бе́йлон Тарґе́ріен (англ. Baelon Targaryen), також знаний як Бе́йлон Хоро́брий (англ. Baelon the Brave), — син короля Джехеріса Примирителя й Доброї Королеви Алісан.
Життєпис[]
Передісторія[]
Бейлон був одружений зі своєю молодшою сестрою, Алісою Тарґеріен, з якою мав двох дітей — Вісеріса та Деймона. Він літав верхи на дракониці Вейґар. Після смерті його старшого брата Еймона їхній батько назвав Бейлона принцом Драконокамінським, відкинувши Еймонову дочку Рейніс.
Пізніше король Джехеріс улаштував велике полювання в Королевому лісі на честь призначення Бейлона рукою короля. Пʼять днів потому принц помер від розриву живота. Його смерть спричинила кризу престолонаслідування, що була розвʼязана Великою радою 101 ВЗ, на якій лорди Вестероса обрали Бейлонового сина Вісеріса принцом Драконокамінським. Наступним правицею став Отоу Хайтауер.
«Дім дракона». Сезон 1[]
Згадується смерть Бейлона. Його імʼя записане в рішенні Великої ради 101 ВЗ.
Вісеріс називає свого новонародженого сина на честь батька.
Вісеріс переповідає смерть батька, перш ніж звільняє Отоу Хайтауера з посади правиці.
У книгах[]
Згідно з «Вогнем і кровʼю» Бейлон був четвертою дитиною короля Джехеріса та королеви Алісан. У нього з Алісою було троє синів — Вісеріс, Деймон та Еґон, який помер у дитинстві.
Бейлон, названий на честь лорда Драконокамінського часів до Еґонового завоювання, народився за два дні після того, як Цитадель оголосила весну в 57 ВЗ, через що йому дали прізвисько «Весняний принц». Він рівнявся на свого старшого брата Еймона та всюди ходив за ним. Хлопці навчалися володінню зброєю щодня. Коли Бейлон уперше побував у Драконоямі, він ударив Балеріона по рилу іграшковим мечем, отримавши від сера Семґуда з Гіркого Пагорба прізвисько «Бейлон Хоробрий».
72 року ВЗ Бейлон узяв участь у турнірі в Даскендейлі, в якому Еймон переміг його. У 73 ВЗ він бився на іншому турнірі, в Стародубʼї, як таємничий лицар на імʼя «Срібний Блазень». У лицарському поєдинку він здолав лорда Роувана, сера Еліна Ашфорда, близнюків Фосовеїв і сера Деніса Оукхарта, перш ніж був скинутий з коня сером Рікадом Редвайном. Знявши з Бейлона шолом, Рікад одразу ж посвятив його в лицарі. Після свого повернення в Королів Висад Бейлон підкорив собі драконицю Вейґар.
На прохання короля Джехеріса Бейлон рік навчав володінню зброєю свого молодшого брата Вейґона, але це не дало успіху, оскільки Вейґон не мав на те ні хисту, ні бажання. На їхньому останньому занятті Бейлон принизив брата, примусивши його битися з їхньою сестрою Алісою. Бейлон одружився з Алісою в 75 ВЗ. Стверджували, що весільні гості були неабияк збуджені звуками, що лунали з їхньої спальні тієї ночі. У 77 ВЗ у них народився син Вісеріс, а в 81 ВЗ — син Деймон.
У Четвертій дорнській війні в 83 ВЗ Бейлон, Еймон і їхній батько Джехеріс осідлали своїх драконів, Вейґар, Караксіза та Вермітора, й ущент спалили дорнський флот, перш ніж він міг пристати до берега. Усі вони отримали велике схвалення за те, що виграли війну без жодних союзних втрат.
84 року ВЗ Аліса народила третього сина, Еґона. Вона померла шість місяців потому від ускладнень після пологів, а Еґон помер незадовго до своїх перших іменин. Через кілька місяців Бейлонова сестра Вісера спробувала спокусити його з метою розірвати своє обручення з лордом Сіомором Мандерлі. Не відповівши на її домагання, Бейлон відправив її геть.
У 92 ВЗ принц Еймон був застрелений насмерть лучником під час вторгнення мірських вигнанців у Тарс. Охоплений люттю Бейлон, верхи на Вейґар, обрушився на мірців, і бився з ними з Темною Сестрою, мечем із валірійської сталі, в руці. Після повернення Бейлона в Королів Висад Джехеріс оголосив його принцом Драконокамінським, знехтувавши дочкою Еймона Рейніс і її ненародженою дитиною Лейною. У 100 ВЗ Бейлон замінив Райама Редвайна на посаді правиці короля.
101 року ВЗ на полюванні в Королевому лісі Бейлон поскаржився на свербіж у боці. Пʼять днів він був прикутий до ліжка у Вежі правиці, доки не помер. Виконавши розтин, великий мейстер Рансітер визначив як причину смерти розрив живота (апендицит). Бейлонів батько Джехеріс власноруч запалив поховальне вогнище. Наступником Бейлона на посаді руки став сер Отоу Хайтауер.
Смерть Бейлона мало не спричинила громадянську війну: за твердженнями, прихильники принца Вісеріса й принцеси Рейніс утворювали війська; Корліс Веларіон привів флот Веларіонів у готовність для захисту претензій свого сина Лейнора, а принц Деймон зібрав невелику армію заприсяглих мечів і воїнів на підтримку свого старшого брата. Напругу вдалося знизити, та не розвʼязати, на подальшій Великій раді 101 ВЗ, на якій принцом Драконокамінським було обрано Бейлонового сина Вісеріса, який став королем після смерти Джехеріса два роки потому.
